Від серця до серця

Деталі: Автор: Методист; Батьківська категорія: Про кафедру; Опубліковано: 06 червня 2022; Створено: 06 червня 2022; Останнє оновлення: 06 червня 2022; Перегляди: 477

На світлині - НАДІЯ НІКІТЧУК, студентка першого курсу (групи 101-Е) Ірпінського фахового коледжу НУБіП України. Зарубіжну літературу тут викладає випускниця нашого університету ЛЮДМИЛА КЛИМЕНКО, викладач вищої категорії. Дуже приємно, що студенти цього коледжу люблять предмет «Зарубіжна література». Також ми надзвичайно раді, що вони навчаються за підручниками, підготовленими викладачками нашої кафедри. Це докт. пед. наук, проф. Олена Ісаєва, докт. пед. наук, проф. Жанна Клименко та канд. пед. наук, доц. Анжела Мельник. Ознайомитися з цим підручником можна на сайті українського освітянського видавничого центру «Оріон» за таким покликанням:

https://www.orioncentr.com.ua/components/com_jshopping/files/demo_products/Zarubizhna_lit_Standart.pdf

Студентський флешмоб до Дня Героїв

Деталі: Автор: Методист; Батьківська категорія: Про кафедру; Опубліковано: 28 травня 2022; Створено: 28 травня 2022; Останнє оновлення: 28 травня 2022; Перегляди: 275

До Дня Героїв (23 травня) студенти факультету іноземної філології НПУ імені М.П.Драгоманова провели патріотичний флешмоб – заспівали разом (хоча й дистанційно) відому сьогодні в усьому світі пісню українських січових стрільців «Червона калина», що вкотре в нашій історії стала символом Українського Національного Спротиву.

Акція відбулася за ініціативи Ірини Піхи (21 ау) та за участі групи студентів 1-3 курсів ФІФ, як то: Ніколь Литовченко (11ак), Поліна Сапсай (11пл), Вікторія Пивоварова (11пл), Олександра Лівінська (16н), Анна Корольова (17іс), Діана Крижановська (11ап), Дар’я Бовканюк (11ая), Мирослава Галайда (11ая), Катерина Поліщук (21ат), Іванна Стрижак (21ая), Вікторія Грищенко (21ау), Таїсія Серіндаг (21аа), Анастасія Заплетнікова (302анф), Вікторія Смяцька (31ая), Ольга Федорова (37іс), Марія Червяк (31ая), Катерина Щадей (31ау), Оксана Кисіль (31ау), Аліна Сігетій (301анн), Наталія Ганенко (302анф).

Закликаємо всіх охочих переглянути відео! URL: https://www.youtube.com/watch?v=b1CRqLRXnng.

Вебінар для вчителів Донеччини

Деталі: Автор: Методист; Батьківська категорія: Про кафедру; Опубліковано: 28 травня 2022; Створено: 28 травня 2022; Останнє оновлення: 28 травня 2022; Перегляди: 525

Як викладати літературу в умовах воєнного стану?

11.05.2022 р. докторка педагогічних наук, професорка Клименко Ж.В. взяла участь у вебінарі "Особливості викладання літератури в умовах воєнного стану", організованому кандидаткою педагогічних наук, завідувачкою відділу гуманітарної освіти Донецького ІППО Гарною Світланою Юріївною. В онлайн-зустрічі взяли участь 83 педагоги Донеччини.

Жанна Валентинівна виступила з лекцією «Формування української ідентичності учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури». Доповідачкою було наголошено, що в умовах повномасштабної війни ця проблема набула ще більшої актуальності. Адже метою агресора є знищення ідентичності українців. У ході лекції Клименко Ж.В. розкрила потенціал шкільного предмета "Зарубіжна література", який надає широкі можливості у формуванні українськості наших учнів. Насамперед це виявляється в увиразненні цінностей українства (зокрема здобутків української перекладацької школи, краси української мови), тим самим шкільний курс сприяє розвитку почуття національної гордості. Доповідачка висвітлила основні напрямки вирішення проблеми, запропонувала ефективні прийоми роботи вчителя та види навчальної діяльності учнів.

Важливо надихнути школярів на пізнання рідного посередництвом чужого, на розширення їхніх знань про Україну, про її образ у дзеркалі літератур інших народів. У цьому висока місія унікального й конче необхідного для сучасних українців шкільного курсу "Зарубіжна література", який репрезентує шедеври світової літератури в найкращих українськомовних перекладах.

Методичні рекомендації до вирішення названої проблеми можна прочитати тут:

üКлименко Ж.В. Шкільний курс «Зарубіжна література» як чинник формування української ідентичності учнів // Актуальні проблеми професійної підготовки студентів-філологів до роботи в сучасному освітньому просторі: [збірник статей] / редкол. : І. В. Козлик (голова) й ін. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2017. Вип. 1. С. 37-49. URL: http://surl.li/bxnfk (тисніть на покликання, а далі – на кнопку «Перейти на сайт»).

üКлименко Ж.В.Формування уявлення учнів про історичну місію українського перекладацтва // Всесвітня література в школах України: наук.-метод. журн. 2021. №1. С. 2-9. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/33400/Klymenko%20Zh_Vsesvitka-1-2021.pdf?sequence=1&isAllowed=y

üКлименко Ж.В. Формування уявлення учнів про подвижницьку діяльність українських перекладачів // Джерела: науково-методичний вісник. 2021. № 3. С. 23-24. URL: http://surl.li/ayfgo

Секція в межах звітно-наукової конференції 2022 р.

Деталі: Автор: Методист; Батьківська категорія: Наукові конференції; Опубліковано: 23 травня 2022; Створено: 23 травня 2022; Останнє оновлення: 23 травня 2022; Перегляди: 429

23 травня у межах звітно-наукової конференції викладачів, аспірантів і докторантів НПУ імені М. П. Драгоманова за підсумками наукових досліджень 2021 року «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету» було проведено секційне засідання «Актуальні проблеми мовно-літературної освіти». Головою та модератором зустрічі виступила завідувачка кафедри – докторка пед. наук, професорка О.О.Ісаєва, секретарем – старша викладачка О.К.Бицько.

У роботі секції взяли участь викладачі, докторанти та аспіранти кафедри методики викладання світової літератури. Програма засідання включала низку доповідей з актуальних питань шкільної галузі «Мови і літератури», а саме:

Ісаєва О.О., д.пед.н., проф. Особливості шкільного вивчення літератури під час війни та поствійни

Клименко Ж.В., д.пед.н., проф. Шкільна літературна освіта крізь призму воєнних реалій України

Давидюк Л.В., к.пед.н., проф. Сучасні комунікативні стратегії і тактики педагогічного дискурсу

Мельник А.О., к.пед.н., доц. Особливості використання музики при вивченні зарубіжної літератури

Холодна Ю.М., к.пед.н., доц. Проблеми вивчення напам’ять творів художньої літератури в школі

Чепурко О.М., к.філол.н., доц. Вивчення української літератури та культури у вищих навчальних закладах як спосіб формування національної ідентичності

Бицько О.К., ст. викл. Формування початкових уявлень учнів про постколоніальну теорію і критику в шкільному курсі зарубіжної літератури

Бойта В.В., аспірант. Літературні меми як засіб розвитку читацької компетентності учнів (художньо-естетичний профіль)

Степаненко О.К., к.філол.н., доц., докторант. Окремі аспекти розвитку методики вивчення зарубіжної літератури в Україні

День Героїв

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 23 травня 2022; Створено: 23 травня 2022; Останнє оновлення: 23 травня 2022; Перегляди: 171

Справа здобуття української держави – це справа цілої нації української,

а не якогось класу чи партії

Симон Петлюра

Дорогі співвітчизники!

Сьогодні Україна відзначає важливе свято – День Героїв, борців різних часів за волю України, серед яких лицарі Київської Русі, козаки Гетьманської Доби, гайдамаки опришки, січові стрільці, воїни Армії УНР, ОУН, УПА, Герої Небесної Сотні та сучасної російсько-української війни.

Нехай Бог Милосердний береже наших Героїв, що боронять сьогодні Україну! Хай дарує їм силу й наснагу та омріяну Перемогу! Честь і слава їм у віках! Низький уклін за захист від українського народу!

Світла пам'ять і вдячність усім загиблим Героям! Нехай вільна й щаслива, мирна й квітуча Україна стане величним і вічним пам'ятником їхній самопожертві та ратному подвигу!

Вебінар для вчителів Рівненщини

Деталі: Автор: Методист; Батьківська категорія: Про кафедру; Опубліковано: 21 травня 2022; Створено: 21 травня 2022; Останнє оновлення: 28 травня 2022; Перегляди: 569

СЕКРЕТИ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРУЖНОСТІ УЧНІВ ВІД ПРОФЕСОРКИ ЖАННИ КЛИМЕНКО

15.04.2022 р. докторка педагогічних наук, професорка Ж.В.Клименко провела вебінар «Формування психологічної пружності особистості засобами художньої літератури» для вчителів зарубіжної літератури Вараської територіальної громади Рівненської області (на запрошення Зоряни Тобольської, консультантки Вараського центру професійного розвитку педагогічних працівників).

Психологи досить часто використовують художні твори як ілюстрації до психологічних ситуацій. Учитель літератури навпаки може використати художню літературу як підготовку до різних життєвих ситуацій. Ми маємо працювати над тим, щоб художня література стала для сьогоднішнього учня могутнім джерелом збагачення та підтримки його особистості. Як саме вести таку роботу? Про це можна прочитати в статті Клименко Ж.В., опублікованій у часописі «Всесвітня література в школах України» (http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/27133).

Студентський творчий проєкт

Деталі: Автор: Методист; Батьківська категорія: Практика студентів; Опубліковано: 20 травня 2022; Створено: 20 травня 2022; Останнє оновлення: 20 травня 2022; Перегляди: 351

Гей, поля, поля зелені…

Шановні друзі! До вашої уваги пропонується творча робота студентки першого курсу Софії Артем’євої (11 пл), виконана в межах культурологічної практики. У якості творчого проєкту студентка обрала переклад з української мови на польську, яку вивчає на нашому факультеті, вірша українського поета-філософа Григорія Сковороди, 300-літній ювілей якого відзначається цього року:

Hej, rozłogi smaragdowe,
ziołem-kwiatem okolone!
Hej wąwozy i doliny
I pagórki i kotliny!

Hej wy, rzek strumienie czyste!
Płyny wody przezroczyste!
Dziwną rozkosz loki mają

Puszczy młodych w naszym kraju.

Ranny ptaszek nad polami,
Srebrny słowik nad sadami, -
Ten pod chmurami świergocze,

Ten, zaś, między drzew szczebiocze.

Kiedy wschodzi gwiazda dzienna,

Cała budzi się ptaszyna.

Szum i ruch w powietrzu stoi

brzmi muzyka dookoła.

Tylko słońce się unosi -
Baca owcy w pole prosi,
Na fujarce swojej grając

sypie nutamipo gaju.

Przecz ode mnie myśli smętne

Oraz miasta tłoku pełne!

I na krzcie suchego chleba

Żył bym w raju tym pod niebem.

Послухати звучання вірша у мелодійному виконанні перекладачки можна тут: https://drive.google.com/file/d/1QpgMFoP5c9Gwc_Fj-N3-urnbrWQp6Gqj/view?usp=drivesd

Що приховують українські вишиванки

Деталі: Автор: Методист; Опубліковано: 20 травня 2022; Створено: 20 травня 2022; Останнє оновлення: 20 травня 2022; Перегляди: 1051

Таємні послання УПА і карта Чорнобаївки -

що приховують українські вишиванки

Традиційно у третій четвер травня відзначають День вишиванки. У мирний час українці проводили марші на центральних вулицях міст, під час війни - діляться фото у вишиванках у соцмережах. Зараз цей народний стрій став ще популярнішим, бо ним можна додатковий раз заявити про свою патріотичну позицію. День вишиванки святкують у 60 країнах світу - усюди, де є найбільші діаспори українців.

Gazeta.ua розпитала експертів про минуле й майбутнє українських вишиванок. Про смисли закодовані у давніх символах національного одягу.

Українці діляться у мережі фотографіями у вишиванках.

Фото: Уляна Хом'як

Мисткиня Іванна Сивак створює авторські вишиванки протягом 8 років. Працює у стилі сучасного етно.

Бренд "Етнодім" представив нову вишиванку Єдність. Вона у синьо-жовтих кольорах, а на пілочці сорочки зображена карти міст, що найбільше постраждали від Російської агресії – у вигляді квітучого геометричного дерева життя: Маріуполь, Буча, Ірпінь, Харків, Чернігів, Херсон, Чорнобаївка, Волноваха та острів Зміїний.

Володимир Підгірняк відтворив абетку для вишивання.

Бренд вишиванок "Етнодім" створює сорочки із закодованими сучасними смислами.

ТАЄМНІ ПОСЛАННЯ УПА

Дослідник українських орнаментів й автор книжки "Текстова вишивка" Володимир Підгірняк розповів про особливості створення національних сорочок.

"Я кілька десятків років досліджував орнаменти і мені вдалося відтворити буквар для вишивання. Найпоширенішим елементом було ідентифікація вишивки. Це як зараз паспорт кожна людина має, так на вишивці було вишите ім'я, з якого роду людина походить, рік, дата, обереги і молитви", - розповідає Володимир.

Вишивкою зацікавився завдяки мамі і бабці. Вони займались текстовою, а ще буває символічна і комбінація цих двох різновидів.

Автор: Володимир Підгірняк

Володимир Підгірняк відтворив абетку для вишивання.

"Моя бабця була зв'язковою за часів УПА. Тоді червоні комісари пробували перехопити інформацію повстанців, вони ніяк не розуміли, як вдається її передати. Коли вловили мою бабцю, то вона навіть під муками не зізналась, що послання закодовувались у вишиванках. Наприклад приходила дитина, їй одягали сорочку з вишитою інформацією і вона йшла куди треба. Кгбісти так і не розгадали цей секрет. Мені про нього розказала вже мама, коли бабці не стало. Конкретно ці вишиванки, на жаль, не збереглись. Але в принципі такі ще можна знайти", - додає Володимир.

Найпоширенішим елементом було ідентифікація вишивки. Це як зараз паспорт кожна людина має, так на вишивці було вишите ім'я, з якого роду людина походить, рік, дата, обереги і молитви

У давнину у вишиванку обов'язково вшивали ім'я. Це було як щит проти негативу.

"У селі були одна-дві людини, які знали і вміли складати візерунки. Їм довіряли, як священнику. Ті придумували орнамент, закодовували імена і давали вишивальницям. Тоді боялись навіть хоч найменші зміни внести у візерунок, то був ледь не гріх. Бо всі знали, що в тому візерунку щось відшите. У символічних теж закодовувалась інформація, але передавалась через символи. І такі коди не мали відношення до особистості. Зараз це призабули і вишивка стала як суцільний декор. Думаю, що це навмисно зроблено, щоб людям стерти пам'ять. Сучасні вишиванки красиві, але вони нічого не дають людині, бо не вшите ім'я, втрачається енергетика і стає звичайним декором", - говорить Володимир.

Дослідник також за складеним букварем для вишивки розкодовує візерунки на писанках. Каже, що ті мають спільні мотиви.

ЗАКОДОВАНА ДАТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ

У сучасних вишиванках закодовують новітні символи і смисли. Про актуальні орнаменти розповів Андрій Черуха, засновник бренду вишиванок "Етнодім".

"Ми не відмовляємось від традиційних орнаментів, бо вони несуть смисли і ми їх теж використовуємо. Наші головні дизайнери мають фольористичну освіту, тому в курсі всіх нюансів, їх враховують при створенні орнаментів. Взагалі немає конкретного визначення сучасна вишиванка. Для кожного вона по-своєму виглядає. Але вона має бути класною, з правильним кроєм і кольорами. Не тільки символи мають роль. Все має бути гармонійно", - каже Андрій.

Бренд щойно представив нову вишиванку Єдність. Вона у синьо-жовтих кольорах, а на пілочці сорочки зображена карти міст, що найбільше постраждали від Російської агресії – у вигляді квітучого геометричного дерева життя: Маріуполь, Буча, Ірпінь, Харків, Чернігів, Херсон, Чорнобаївка, Волноваха та острів Зміїний. На кокетці пілочки зображені образи людей, що символізують родини, єдності. Образи жінки чоловіка й дитини, що тримаються за руки.

Автор: etnodim.com.ua

Бренд "Етнодім" представив нову вишиванку Єдність. Вона у синьо-жовтих кольорах, а на пілочці сорочки зображена карти міст, що найбільше постраждали від Російської агресії – у вигляді квітучого геометричного дерева життя: Маріуполь, Буча, Ірпінь, Харків, Чернігів, Херсон, Чорнобаївка, Волноваха та острів Зміїний.

"Такий підхід використали не вперше. Ми торік мали колекцію "Розстріляне відродження". Там наприклад вишеньки символізували представника тої епохи – Остапа Вишню, хвильки – Миколу Хвильового, чорні птахи – це чорні автомобілі волги і чайки, які стежили за культурними діячами. Також ми присвятили Києву вишиванку, на якій зобразили каштани, які асоціюються зі столицею. Також є вишиванки із мозаїкою, змальована з тої, що в метро Золоті Ворота. Мозаїка взагалі є символом України і з давніх часів використовувалась в архітектурі", - говорить Черуха.

Також у бренду є вишиванка, присвячена Криму. Де стилізований півострів на карті зображений у квітці.

Розробили вишиванки з українськими літерами ї, є, ґ, і сорочку присвячену Незалежності України – там закодована дата дня проголошення Незалежності

"Ми важливі для українців символи інтегрували у вишиванкки. Вийшла гарна колекція і досить популярна. Ще розробили вишиванки з українськими літерами ї, є, ґ, і сорочку присвячену Незалежності України – там закодована дата дня проголошення Незалежності. Але після сьогоднішніх реалій у нас буде ще одна важлива дата – День перемоги".

ОСУЧАСНЕННЯ ВИШИВАНОК

Українська вишивка вже давно стала популярної у сучасних дизайнерів. Найкращі світові бренди її використовують у своїх колекціях. А The New York Times навіть визнав її трендом літа 2016 року.

"Коли вчилася в Академії мистецтв, обрала курсову тему за мотивами народних вишивок Тернопільщини. З радістю принесла розкішну прабабцину весільну вишиванку, а моя тодішня викладачка сказала: "Это никакая не аутентика, должны быть только черно-белые полосы по диагонали" - вона мала на увазі класичну борщівку. "А это не настоящее!". І заборонила використовувати її як інспірацію. Ну не могла їі радянсько-російська ментальність усвідомити, що в нас творило свої неповторні взори кожне українське село", - написала свою історію із вишиванкою у Facebook дизайнерка Оксана Караванська.

Цей орнамент пізніше мисткиня втілила у сучасних вишиванка і саме він став візитівкою колекції "Етно", що розлетілася по всьому світу. Одну з 12 сорочок серії відразу після дефіле в Парижі в Westin Vendome продали на аукціоні. Усі ж кошти пішли на освіту.

"Вишиванка 3-го тисячоліття. Вона неповторна, одна. Деколи — нова вишивка, деколи — рятую стару і поєдную регіони. Бо хто то сказав, що не можна їх ставити поруч, якщо це красиво? Порушую традиційні правила , але не порушую головного — усе це українське", - додає Оксана Караванська.

Мисткиня Іванна Сивак також працює у напрямку сучасне етно. Створює вишиті сорочки, комірці, сумки й взуття із народними візерунками в авторській інтерпретації.

"Я ношу вишиванки, творю їх і популяризую, бо саме вишиванка ідентифікує нас, як українців. Дуже тішить, що ми зберегли цю традицію і ми продовжуємо творити український національний одяг", - розповідає Іванна Сивак.

Стверджує, що попри війну попит на вишиванки залишається високий. Часто замовляють сорочки із мотивами борщівської вишивки. Такі майстрині вишивали чорними вовняними нитками на конопляному полотні.

Автор: Іванна Сивак

Мисткиня Іванна Сивак створює авторські вишиванки протягом 8 років. Працює у стилі сучасного етно.

"Частина замовників віддають перевагу класиці, але в основному народ хоче йти в ногу з часом, тому багато людей обирають сучасні вишиванки. Ті мають бути яскравими й нарядними. Мають підкреслювати індивідуальність. Найбільше мені подобаються вишиванки у бохостилі. Це стиль вільних і свобідних духом людей. Іноді замовляють сорочки із мінімальною кількістю вишивки. Десь може зіграти фасон і тканина", - додає майстриня.

Кожне замовлення індивідуальне, попередньо обговорюється із клієнтом. Часто за вишиванками звертаються люди із нашої діаспори.

Помітила тенденцію, що зараз популярна жовто-блакитна гама. Дуже сучасним є колір фуксії

"Замовлення дуже різноманітні. Хтось хоче строго закриту сорочку, хтось не хоче прозорості і просить замінити мереживо. Є такі, що замовляють масивні комірці. Буває, що іноді приносять столітні родинні сорочки, щоб відтворити візерунок. Деякі клієнти навпаки хочуть ексклюзивну індивідуальну річ. Усю кольорова гама підбираю сама. Відштовхуюсь від того, що хоче замовник. Помітила тенденцію, що зараз популярні синьо-жовті візерунки. Дуже трендовими є кольори фуксії, лимонний, сірий, смарагдовий. Я не вшиваю закодовані імена, у мене нема таких замовлень. Люди не акцентують на цьому. Комусь подобається квіти, комусь геометричні фігури. Підбираю так, щоб личило людині", - каже Іванна.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИШИВАНКИ

- У візерунках вишиванки здавна закодовувались глибокі смисли. Кожен символ ніс певне навантаження й мав слугувати оберегом для людини.

- Вишиванки вважались святковим одягом. Їх шили з білого полотна й одягали у неділю. У будні носили сорочки з сірого полотна "будєнки". Чорні носили виключно чоловіки. Сині сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.

- Першу сорочку немовляті шили з батьківської. Енергетика роду мала захищати дитину.

ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ

- Сорочки з орнаментом калини могли носити тільки жінки, у яких є діти - так кущ символізував матір, а ягоди - малят.

- Маки почали зображати на сорочках лише у ХХ ст. Ці квіти є символом скорботи за загиблими воїнами, тому сорочку з маками могла носити жінка чи дівчина, яка втратила когось на війні.

- Першим, хто почав популяризувати вишиванки - став Іван Франко. Він їх поєднував з класичними піджаками.

- З часом строгі канонічні правила орнаментів і кольорів вишиванок стерлись. Вишиванки ХХІ ст. поступово набирають нових символів і смислів. Зараз орнаменти наносять навіть на мілітарний одяг та аксесуари.

ДЖЕРЕЛО: https://gazeta.ua/articles/culture/_tayemni-poslannya-upa-i-karta-cornobayivki-scho-prihovuyut-ukrayinski-vishivanki/1089100

Вишиванка - наш генетичний код

Деталі: Автор: Методист; Батьківська категорія: Про кафедру; Опубліковано: 20 травня 2022; Створено: 20 травня 2022; Останнє оновлення: 24 травня 2022; Перегляди: 147

Катерина Щадей (31 ау). Вірш "Вишиванка" (виконання авторки). URL: https://www.youtube.com/shorts/diH6Ro-fiZU

Звітно-наукова конференція - 2022

Деталі: Автор: Методист; Батьківська категорія: Наукові конференції; Опубліковано: 19 травня 2022; Створено: 19 травня 2022; Останнє оновлення: 19 травня 2022; Перегляди: 270

Щорічна конференція викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова

19 травня 2022 року на факультеті іноземної філології відбулося в онлайн-режимі пленарне засідання в межах звітно-наукової конференції викладачів, аспірантів і докторантів НПУ імені М.П.Драгоманова за підсумками наукових досліджень 2021 року «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету». Голова засідання: д. філол. н., проф. Зернецька А.А. Секретар засідання: д. філол. н., проф. Матвєєва С.А.

Пленарне засідання відкрило вітальне слово декана факультету – доктора філологічних наук, професора Алли Анатоліївни Зернецької.