Про кафедру

   Ми тут, щоб зробити свій внесок у цей світ. А інакше навіщо ми тут?
Стів Джобс

   Надзвичайно приємно розпочинати новий навчальний рік з радісних і надихаючих новин!

   27 серпня 2024 року на зборах трудового колективу факультету іноземної філології деканесса факультету, професорка Наталія ЛЕМІШ відзначила сумлінну роботу викладачів нашої кафедри.

 

    Свою героїню нарешті знайшла почесна медаль «185 років НПУ імені М.П. Драгоманова», якою було нагороджено професорку Людмилу ДАВИДЮК.

    Подяки оголошено доцентці Віті НІКОЛАЄНКО (за виконання обов’язків гаранта освітньо-професійної програми «Середня освіта (англійська мова і зарубіжна література та друга мова» факультету іноземної філології протягом 2023 -2024 н. р.) та доцентці Анастасії ВІТЧЕНКО (за сумлінне виконання обов’язків голови науково-методичної ради факультету іноземної філології і вагомий внесок у його розвиток протягом 2023-2024 н. р.).

   Грамотою нагороджено доцентку Лорину АЛЕКСАНДРОВУ (за сумлінне виконання обов’язків координатора з організації практичної підготовки студентів факультету іноземної філології і вагомий внесок у його розвиток протягом 2023-2024 н. р.).

   Щиро вітаємо наших колежанок і бажаємо подальших успіхів, натхнення й радощів, а головне – здоров’я! Пишаємось вами!!! Надихаємось вами!!! Радіємо, що ви з нами!!!

 


 

   Вітаємо професора кафедри Людмилу Давидюк із отриманням заслуженої нагороди – знаком «Відмінник освіти України», яку науковиці було урочисто вручено на засіданні Вченої ради університету 27 червня 2024 року. Ця нагорода має другий (середній) ступінь серед відзнак Міністерства освіти і науки України. Знаком «Відмінник освіти України» нагороджуються педагоги, які досягли визначних успіхів у вихованні, навчанні; професійній, науковій підготовці учнівської та студентської молоді в умовах відродження і розвитку національної освіти України; в організації та вдосконаленні навчальної, виховної, науково-методичної та науково-дослідної роботи; у впровадженні у практику досягнень науки й передового педагогічного досвіду; у підготовці та підвищенні кваліфікації науково-педагогічних кадрів України; у науковому і методичному забезпеченні закладів освіти, створенні високоякісних підручників і навчальних посібників тощо. Людмила Давидюк має високі показники в усіх названих аспектах науково-педагогічної діяльності.

 

    Щиро вітаємо пані Людмилу і бажаємо їй натхнення, окриленості, подальших наукових і педагогічних звершень на освітянській ниві на славу України! Ми пишаємося вами!!!

 

 


     22 травня 2024 року на факультеті іноземної філології відбулася традиційна щорічна звітно-наукова конференція “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету” за підсумками наукових досліджень викладачів, докторантів та аспірантів УДУ імені Михайла Драгоманова в 2023 році.

   На пленарному засіданні зацікавленість усіх присутніх викликала доповідь декана факультету Леміш Н.Є., д. філол. н., проф. «Індивідуальний мовний корпус vs мовна особистість».

    Жваве обговорення відбулося після виступу д.пед. н., проф. Ісаєвої О.О. на тему «Стратегії і тактики шкільної літературної освіти крізь призму подолання психотравми свідка війни».

  Увагу учасників конференції привернули й інші доповіді. Зокрема, виступи Давиденко В.І., к. філол. н., доц. на тему «Інноваційні складові сучасної парадигми англійської лексикографії» і Довганя О.В., к. філол. н., докторанта «Роль методу «чистої кімнати» у процесі аналізу тексту штучною нейронною мережею».

    Усі учасники наукового зібрання відзначили надзвичайну актуальність доповіді голови комісії з академічної етики на факультеті Орлової Ю.В., к. філол. н. на тему: «Етичні принципи академічної діяльності».

    23-24 травня на факультеті продовжила свою роботу звітно-наукова конфкренція викладачів, відбулася робота двох кафедральних секцій: «Актуальні проблеми вивчення літератури в школі і виші» і «Сучасні методи і технології викладання іноземних мов у середніх загальноосвітніх закладах та у вищій школі».
    У секції «Актуальні проблеми вивчення літератури в школі і виші» свої доповіді представили Клименко Ж.В., д. пед. н., проф. («Підручник із зарубіжної літератури для 11-го класу як відповідь на виклики часу»), Давидюк Л.В., к. пед. н., проф. («Академічна культура: мотиваційно-етичний компонент»), Мельник А. О., к. пед. н, доц. («Соціальні медіа у професійній діяльності вчителя зарубіжної літератури: можливості і перспективи»), Холодна Ю.М., к. пед. н., доц. («Тайм-менеджмент в риториці та освіті»), Чепурко О.М., к. філол. н., доц. («Історія в українській літературі: перспективи формування історичної пам'яті при вивченні творів про Голодомор 1932-33 років»), Бицько О.К., ст. викл. («Реалізація культурологічного підходу до вивчення повісті Ясунарі Кавабати «Тисяча журавлів» у старшій школі»).

    У секції «Сучасні методи і технології викладання іноземних мов у середніх загальноосвітніх закладах та у вищій школі» жваве обговорення викликали доповіді Ніколаєнко В.В., к. пед. н, доц. на тему «Питання використання інформаційних технологій на заняттях з іноземної мови», Александрової Л.Г., доц. «Характеристика онлайн-ресурсів для формування лінгвосоціокультурної компетентності майбутніх вчителів», Гладкої І.А., доц. «Використання мультимедійних презентацій на практичних заняттях з англійської мови як засіб формування компетентності у діалогічному мовленні студентів 1 курсу», Семененко Г.М., к. філол. н., доц. «Можливості використання онлайн-ресурсу BBC languages для вивчення англійської мови під час дистанційного навчання», Мельник П.Ю., ст. викл. «Нульове заняття з іноземної мови: завдання і зміст».

    Під час обговорення доповідей усі учасники конференції мали можливість поставити актульні наукові запитання, почути обґрунтовані відповіді, вступити у дискусію.

   З радістю повідомляємо приємну новину – наш підручник «Зарубіжна література, 5 клас» (авторства Олени ІСАЄВОЇ, Жанни КЛИМЕНКО), рекомендований Міністерством науки і освіти України (наказ від 08.02.2022 р. №140), побачив світ у друкованому форматі. Його примірники вже вирушили до шкіл. На другій сторінці такий зворушливий напис: «Цей Підручник видано за підтримки Уряду Японії».

    Сердечно дякуємо Уряду Японії, Посольству Японії в Україні, всьому японському народу за такий подарунок українським дітям і вчителям! Пройдуть роки, а ми пам’ятатимемо, як дружня Японія допомагала нам здобувати Перемогу. Дякуємо УОВЦ «Оріон», головній редакторці Ірині Красуцькій, усім працівникам, хто доклався до створення цього видання. Сподіваємось, що наш підручник стане гарним другом для п’ятикласників і надійним помічником для вчителів! Разом До Перемоги!!!

Олена Ісаєва, Жанна Клименко


 

     18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Ця травнева дата пов'язана з початком масової депортації кримських татар у 1944 році, яку згідно з Постановою Верховної Ради від 2015 року визнано геноцидом.

    1944 рік трагічним відблиском назавжди увійшов в історію кримськотатарського народу. Протягом 18-20 травня тільки за офіційними даними радянської влади було примусово виселено 191 044 осіб. Iсторики, пов'язанi з кримськотатарським нацiональним рухом, наводять інші вражаючі цифри: 423 000 виселених, з яких 195 тисяч чоловiк загинуло в дорозi та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях (це становить понад 46 вiдсоткiв). Експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер стверджує: «Трагічні події, пов’язані з тотальною депортацією кримськотатарського народу у травні 1944 року і наступними десятиріччями насильницького утримання в місцях вигнання, були одним із широкомасштабних злочинів радянського режиму».

 Інфографіка складена Ісаєвою О.О. за даними Кримськотатарського національного руху.

   У курсі зарубіжної літератури в 11 класі вивчається повість «До останнього подиху» Таїра Халілова, в долі якого закарбувалася трагедія всього кримськотатарського народу. До речі, так називається і стаття про письменника на сторінках наших підручників для 11 класу рівня стандарту і профільного (авторки- Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мельник А.О., Бицько О.К., УОВЦ «Оріон»).

   Серед спогадів очевидців депортації кримськотатарського народу є свідчення і Таїра Халілова. 2009 року письменник згадував, що хоча сам він на той час був досить маленьким, проте і власні враження, і спогади старшої сестри, яка запам’ятала усі подробиці цієї трагедії, ніколи не залишають його. Переповнений болем за те, що відбулося, Т. Халілов стверджує, що влада заздалегідь ретельно продумала, «як непомітно ліквідувати цілий народ, щоб забрати його землю. Ні, вони не вбивали нас у газових камерах, але придумали більш витончений спосіб знищення: телячі вагони й спецпоселення, де вбивали повільно, але напевно».

   Розповідь письменника про геноцид його народу вражає жахливими деталями: «Дорогою прямування ешелону, що тривала майже місяць, як і в місцях насильницького поселення, люди вмирали від голоду, хвороб, від нестерпних душевних мук і від нещасних випадків. Наприклад, у нашому вагоні жінка та її шестирічна дочка загинули від того, що вночі на них зверху впали погано закріплені дошки від нар з лежачими на них людьми. А на якійсь станції двоє голодних підлітків на привокзальному ринку вкрали чи то пару пиріжків, чи то пару булок, їх схопили й забили на смерть.

  Дорогою нікому жодної медичної допомоги не надавали. Потребу справляли у відро, обгороджене в кутку вагона. Можна собі уявити антисанітарію, що панувала у вагоні, напханому людьми похилого віку, жінками та дітьми. (…) Повністю виснажених, а також брудних, хворих і завошивлених людей прирікали потім на вірну голодну й мученицьку смерть уже в місцях спецпоселення…».

    Сім’ю Халілових поселили у дерев’яних бараках в лісовій глушині Костромської області Росії. Нестерпні умови, виснажена праця, голод і хвороби, постійний душевний біль не могли не позначитися на долі колись великої кримськотатарської родини. Після смерті батьків найменьших дітей Халілових віддали до дитячого будинку в Узбекистані. Таїр згадував, що кожного вечора на лінійці разом з усіма іншими дітьми змушений був співати «За детство счастливое наше спасибо, родная страна!».

   Згодом він закінчив школу, відслужив в радянській армії, вступив до сільськогосподарського інституту, після закінчення якого, пропрацювавши два роки в Ташкентської області, з дипломом за фахом «учений-агроном, плодоовочівник-виноградар» 1971 року приїхав на рідну землю. І хоча такі фахівці дуже потрібні були Криму, проте, як тільки дізнавалися, що він кримський татарин, у той же час телефонували у міліцію. Після декількох таких невдалих спроб Таїр Халілов зміг повернутися на Батьківщину лише у травні 1990 року.

Дочірні категорії

   

Авторизація  

   

Відвідувачі  

На сайті 535179 гостей та 3 користувачі

   

Контакти  

   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання. Всі права захищено!

Консоль налагодження Joomla

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних