Про кафедру


     22 травня 2024 року на факультеті іноземної філології відбулася традиційна щорічна звітно-наукова конференція “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету” за підсумками наукових досліджень викладачів, докторантів та аспірантів УДУ імені Михайла Драгоманова в 2023 році.

   На пленарному засіданні зацікавленість усіх присутніх викликала доповідь декана факультету Леміш Н.Є., д. філол. н., проф. «Індивідуальний мовний корпус vs мовна особистість».

    Жваве обговорення відбулося після виступу д.пед. н., проф. Ісаєвої О.О. на тему «Стратегії і тактики шкільної літературної освіти крізь призму подолання психотравми свідка війни».

  Увагу учасників конференції привернули й інші доповіді. Зокрема, виступи Давиденко В.І., к. філол. н., доц. на тему «Інноваційні складові сучасної парадигми англійської лексикографії» і Довганя О.В., к. філол. н., докторанта «Роль методу «чистої кімнати» у процесі аналізу тексту штучною нейронною мережею».

    Усі учасники наукового зібрання відзначили надзвичайну актуальність доповіді голови комісії з академічної етики на факультеті Орлової Ю.В., к. філол. н. на тему: «Етичні принципи академічної діяльності».

    23-24 травня на факультеті продовжила свою роботу звітно-наукова конфкренція викладачів, відбулася робота двох кафедральних секцій: «Актуальні проблеми вивчення літератури в школі і виші» і «Сучасні методи і технології викладання іноземних мов у середніх загальноосвітніх закладах та у вищій школі».
    У секції «Актуальні проблеми вивчення літератури в школі і виші» свої доповіді представили Клименко Ж.В., д. пед. н., проф. («Підручник із зарубіжної літератури для 11-го класу як відповідь на виклики часу»), Давидюк Л.В., к. пед. н., проф. («Академічна культура: мотиваційно-етичний компонент»), Мельник А. О., к. пед. н, доц. («Соціальні медіа у професійній діяльності вчителя зарубіжної літератури: можливості і перспективи»), Холодна Ю.М., к. пед. н., доц. («Тайм-менеджмент в риториці та освіті»), Чепурко О.М., к. філол. н., доц. («Історія в українській літературі: перспективи формування історичної пам'яті при вивченні творів про Голодомор 1932-33 років»), Бицько О.К., ст. викл. («Реалізація культурологічного підходу до вивчення повісті Ясунарі Кавабати «Тисяча журавлів» у старшій школі»).

    У секції «Сучасні методи і технології викладання іноземних мов у середніх загальноосвітніх закладах та у вищій школі» жваве обговорення викликали доповіді Ніколаєнко В.В., к. пед. н, доц. на тему «Питання використання інформаційних технологій на заняттях з іноземної мови», Александрової Л.Г., доц. «Характеристика онлайн-ресурсів для формування лінгвосоціокультурної компетентності майбутніх вчителів», Гладкої І.А., доц. «Використання мультимедійних презентацій на практичних заняттях з англійської мови як засіб формування компетентності у діалогічному мовленні студентів 1 курсу», Семененко Г.М., к. філол. н., доц. «Можливості використання онлайн-ресурсу BBC languages для вивчення англійської мови під час дистанційного навчання», Мельник П.Ю., ст. викл. «Нульове заняття з іноземної мови: завдання і зміст».

    Під час обговорення доповідей усі учасники конференції мали можливість поставити актульні наукові запитання, почути обґрунтовані відповіді, вступити у дискусію.

     18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Ця травнева дата пов'язана з початком масової депортації кримських татар у 1944 році, яку згідно з Постановою Верховної Ради від 2015 року визнано геноцидом.

    1944 рік трагічним відблиском назавжди увійшов в історію кримськотатарського народу. Протягом 18-20 травня тільки за офіційними даними радянської влади було примусово виселено 191 044 осіб. Iсторики, пов'язанi з кримськотатарським нацiональним рухом, наводять інші вражаючі цифри: 423 000 виселених, з яких 195 тисяч чоловiк загинуло в дорозi та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях (це становить понад 46 вiдсоткiв). Експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер стверджує: «Трагічні події, пов’язані з тотальною депортацією кримськотатарського народу у травні 1944 року і наступними десятиріччями насильницького утримання в місцях вигнання, були одним із широкомасштабних злочинів радянського режиму».

 Інфографіка складена Ісаєвою О.О. за даними Кримськотатарського національного руху.

   У курсі зарубіжної літератури в 11 класі вивчається повість «До останнього подиху» Таїра Халілова, в долі якого закарбувалася трагедія всього кримськотатарського народу. До речі, так називається і стаття про письменника на сторінках наших підручників для 11 класу рівня стандарту і профільного (авторки- Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мельник А.О., Бицько О.К., УОВЦ «Оріон»).

   Серед спогадів очевидців депортації кримськотатарського народу є свідчення і Таїра Халілова. 2009 року письменник згадував, що хоча сам він на той час був досить маленьким, проте і власні враження, і спогади старшої сестри, яка запам’ятала усі подробиці цієї трагедії, ніколи не залишають його. Переповнений болем за те, що відбулося, Т. Халілов стверджує, що влада заздалегідь ретельно продумала, «як непомітно ліквідувати цілий народ, щоб забрати його землю. Ні, вони не вбивали нас у газових камерах, але придумали більш витончений спосіб знищення: телячі вагони й спецпоселення, де вбивали повільно, але напевно».

   Розповідь письменника про геноцид його народу вражає жахливими деталями: «Дорогою прямування ешелону, що тривала майже місяць, як і в місцях насильницького поселення, люди вмирали від голоду, хвороб, від нестерпних душевних мук і від нещасних випадків. Наприклад, у нашому вагоні жінка та її шестирічна дочка загинули від того, що вночі на них зверху впали погано закріплені дошки від нар з лежачими на них людьми. А на якійсь станції двоє голодних підлітків на привокзальному ринку вкрали чи то пару пиріжків, чи то пару булок, їх схопили й забили на смерть.

  Дорогою нікому жодної медичної допомоги не надавали. Потребу справляли у відро, обгороджене в кутку вагона. Можна собі уявити антисанітарію, що панувала у вагоні, напханому людьми похилого віку, жінками та дітьми. (…) Повністю виснажених, а також брудних, хворих і завошивлених людей прирікали потім на вірну голодну й мученицьку смерть уже в місцях спецпоселення…».

    Сім’ю Халілових поселили у дерев’яних бараках в лісовій глушині Костромської області Росії. Нестерпні умови, виснажена праця, голод і хвороби, постійний душевний біль не могли не позначитися на долі колись великої кримськотатарської родини. Після смерті батьків найменьших дітей Халілових віддали до дитячого будинку в Узбекистані. Таїр згадував, що кожного вечора на лінійці разом з усіма іншими дітьми змушений був співати «За детство счастливое наше спасибо, родная страна!».

   Згодом він закінчив школу, відслужив в радянській армії, вступив до сільськогосподарського інституту, після закінчення якого, пропрацювавши два роки в Ташкентської області, з дипломом за фахом «учений-агроном, плодоовочівник-виноградар» 1971 року приїхав на рідну землю. І хоча такі фахівці дуже потрібні були Криму, проте, як тільки дізнавалися, що він кримський татарин, у той же час телефонували у міліцію. Після декількох таких невдалих спроб Таїр Халілов зміг повернутися на Батьківщину лише у травні 1990 року.

     15 травня 2024 року докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри ОЛЕНА ІСАЄВА взяла участь у роботі І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інфомедійна грамотність: виклики і стратегії розвитку в епоху цифровізації».

 

   Організаторами конференції виступили кафедра української мови і літератури, лабораторія інфомедійної грамотності Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Захід відбувся за підтримки програми “Вивчай і розрізняй” (IREX).

   У ході роботи конференції було розглянуто важливі питання розвитку медіаграмотності сучасної особистості. Усі учасники цього заходу мали змогу ознайомитися зі змістовними і цікавими доповідями Тетяни Іванової, докторки педагогічних наук, професорки з Академії української преси («Медіаграмотність та критичне мислення сучасного студентства: результати одного експерименту»), Любов Найдьонової, докторки психологічних наук, Президентки Української асоціації медіапсихологів і медіапедагогів («Концепція цифрової медіаосвіти в умовах війни»), Анни Яцишин, докторки педагогічних наук, старшого наукового співробітника Інституту цифровізації освіти НАПН України («Штучний інтелект — ключовий елемент цифрової трансформації в освіті») та інших доповідачів.

    Перед учасниками заходу виступили також Ольга Кравченко, керівниця національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр”, Любов Цукор, головна редакторка Освітнього проєкту «На урок», експертка впровадження ШІ в освіту, Іван Іванов, тренер з інформаційних та інноваційних технологій, автор і розробник платформ “УМІТИ”, “Мій квест”, Альона Романюк, викладачка Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, засновниця фактчекінгового проєкту “Нота Єнота”, і багато інших цікавих спікерів, що поділилися своїми напрацюваннями в галузі медіаосвіти.

    У своїй доповіді «Критичний аналіз медіатекстів як необхідна метанавичка сучасної особистості (з досвіду роботи авторського курсу за вибором студентів «Медіаграмотнрість під час війни: як вистояти і перемогти?») Олена Ісаєва поділилася з учасниками конференції своїми напрацюваннями авторського курсу за вибором студентів з медіаграмотності.

 

     14 травня 2024 року завідувачка кафедри, докторка пед. н., професорка Ісаєва О.О. взяла участь в якості спікерки у науково-практичному семінарі з теми «Формування читацької компетентності учнів у новому освітньому середовищі» для методистів регіональних методичних служб, керівників регіональних методичних об’єднань учителів української мови і літератури, зарубіжної літератури, що був організований відділом загальної середньої освіти Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів».

   Олена Олександрівна учасникам семінару презентувала тему «Організація та розвиток читацької діяльності у процесі вивчення літератури у школі». 

   У ході виступу-лекції було розглянуто такі питання.

  1. Роль книги і читання в житті сучасної особистості, не зважаючи на стрімкий розвиток інформаційних технологій, залишається надзвичайно актуальною.
  2. Природа читацького інтересу, аспекти, що впливають на його розвиток та згасання, культура читача – ці та дотичні їм питання постійно знаходяться у полі зору представників різних сфер життєдіяльності суспільства (педагогів, психологів, культурологів, соціологів, філологів, представників бібліотечної справи).
  3. Проблема формування читацької культури особистості сьогодні є суспільно важливою, до вирішення якої мають долучитися всі учасники як освітнього-виховного процесу, так і загального культурного життя України.
  4. Читацька компетентність є ключовою, що необхідна людині на різних етапах та у різних сферах життєдіяльності.
  5. Водночас реалії сьогодення засвідчують відсутність інтересу до читання у сучасною молодою людини, загальне падіння рівня читацької культури, пріоритет аудіовізуальних засобів отримання інформації.
  6. Шкільна літературна освіта покликана сформувати кваліфікованого вдумливого читача з розвинутим критичним мисленням, здатного вирізняти явища справжньої культури, отримувати естетичну насолоду від спілкування з твором мистецтва.
  7. Формування особистісного ціннісного ставлення до людини та оточуючого світу на основі прочитаних художніх творів – це одна із основних цілей вивчення літератури в школі.
  8. Не історія літератури певного періоду, а художній світ цієї літератури, що сприймається і декодується учнем-читачем ХХI століття, має бути покладений в основу сучасного вивчення літератури в школі.
  9. Оскільки читання є також способом соціалізації особистості у суспільстві, тому важливо важливо індивідуалізувати процес навчання, ураховувати первісні читацькі враження, «читацьке право» учнів на своє ставлення до прочитаного.
  10. З метою формування читацької компетентності учнів доцільно розробити права читача і дотримуватися їх у навчальному процесі (за основу можна взяти «Права читача» Д. Пеннака).
  11. Організовуючи навчальний процес у школі з метою формування читача доцільно звертати увагу на існуючі концепції сучасного вітчизняного та західного літературознавства щодо діалогу автора та читача, знання про які, безперечно, збагачують методику викладання літератури в школі.
  12. Оскільки сучасне життя змушує вчителя літератури бути конкуретноздатним у сучасному інформаційному просторі, доцільно у навчальній діяльності використовувати інноваційні методи, прийоми та технології, здатні залучити сьогоднішнє інтернет-покоління учнів- візуалів до читання.
  13. Формування учня-читача має здійснюватися в єдиній системі використання різноманітних методів, прийомів і видів навчальної діяльності, де діалогічні форми організації навчальної діяльності мають стати пріоритетними в системі розвитку читацької культури особистості.
  14. На сьогодні актуальними є такі читацькі стратегії вивчення художнього твору під час війни, коли читання набуває бібліотерапевтичного ефекту, коли читання стає точкою зростання особистості, що переживає травми свідка війни. 

     

   Дорогу здолає той, хто йде
Українське прислів’я
 

    8-9 травня 2024 року викладачі кафедри проф. Олена Ісаєва, проф. Жанна Клименко, доц. Анжела Мельник, доц. Людмила Давидюк взяли участь у роботі журі ІІІ (фінального) Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів МАН.

Джерело зображення

   Конкурс-захист МАН – це найбільший і найпрестижніший конкурс учнівських науково-дослідницьких проєктів в Україні. Тут школярі під керівництвом наставників роблять перші кроки у науці. У Конкурсі-захисті працює 12 відділень і 69 секцій, серед яких і секція «Зарубіжна література». Цього року у конкурсі-захисті із зарубіжної літератури взяло участь 18 учасників з різних областей України.

   8 травня відбувся постерний захист науково-дослідницьких проєктів Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту МАН України.


   9 травня конкурсанти й конкурсантки представляли свої проєкти на науковій конференції Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту МАН України.

   Результати ІІІ Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів МАН буде оголошено 15 травня 2024 року під час урочистого закриття Конкурсу-захисту МАН. 

   Бажаємо всім учасникам й учасницям успіхів у подальших наукових пошуках!

    Бажаємо всім учасникам й учасницям успіхів у подальших наукових пошуках!

    Інформацію підготувала доцент кафедри Анжела Мельник.

 

    Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить,

той ніколи не перестає вчитися.

Григорій Сковорода

   В рамках щорічної звітно-наукової конференції студентів і аспірантів УДУ імені Михайла Драгоманова «Освіта і наука – 2024» відбулося засідання двох секцій кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури.

 

 

   9 квітня працювала секція «Сучасні методи і технології викладання іноземних мов у середніх загальноосвітніх закладах та у вищій школі» (керівники секції: доц. Л.Г Александрова, ст. викл. П.Ю. Мельник). У роботі секції взяли участь 19 студентів бакалаврату і магістратури, які представили результати своїх досліджень, присвячених методиці формування мовних і мовленнєвих компетентностей, а також лінгвосоціокультурної компетентності. Майже всі доповідачі розглядали зазначену проблематику в аспекті використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

   Серед кращих доповідей керівники секції відзначили повідомлення студенток Тетяни Кащій, Олени Гумен, Марії Бушури, Таїсії Серіндаг, Дарини Ходанович.

    Обмінюючись враженнями в кінці засідання секції, присутні погодились, що спілкування було плідним, усі ми дізналися багато нам ще невідомого, збагатились новими ідеями пов'язаними з тим, як зробити нашу улюблену справу − навчання мови − цікавішим і ефективнішим.

   11 квітня засідала секція «Актуальні проблеми літературної освіти», в якій працювало дві підсекції: підсекція 1 (керівники: доц. А.О. Мельник, доц. Л.В. Давидюк), підсекція 2 (керівники: проф. Ж.В. Клименко, доц. Ю.М. Холодна). 

    У роботі підсекції 1 взяло участь 13 студентів (10 бакалаврів і 3 магістри); у роботі підсекції 215 студентів (11 бакалаврів і 4 магістрантки), ще троє студентів не виступали, але прийшли послухати і повчитися. Керівники секцій відзначили, що у цілому студенти підготували змістовні і цікаві доповіді на актуальні теми. Усі виступи супроводжувалися якісними і гарно структурованими та візуалізованими презентаціями. Студенти і викладачі взяли активну участь в обговоренні доповідей молодих науковців.

   У підсекції 1 кращими були доповіді таких студенток:

   Вечірко Юлія Павлівна «Специфіка використання фонових знань у процесі вивчення повісті Ясунарі Кавабати "Тисяча журавлів" (11 клас)», науковий керівник – старший викладач Бицько О.К.

   Кадькаленко Ольга Олександрівна «Використання інтерактивних технологій при вивченні казки Г.К. Андерсена "Снігова королева"», науковий керівник – канд. філ. наук, доцент Чепурко О.М.

   Мисечко Іванна Петрівна «Повість Анджели Нанетті "Мій дідусь був черешнею" у сучасному літературознавчому дискурсі», науковий керівник – канд. пед. наук, доцент Мельник А.О.

   У підсекції 2 за результатами міні-конкурсу (за голосами учасників конференції) кращими були визнані доповіді студенток:
   Бондар Жанна Романівна «Дослідження проблеми використання казкотерапії в методиці викладання літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

   Кириченко Еліна Сергіївна «Методика вивчення поеми Гомера "Одіссея" в 10 класі», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

   Також керівник підсекції 2 проф. Ж.В. Клименко відзначила доповіді Моніч Вікторії, Бородіної Ольги і Неселевської Софії:
   Моніч Вікторія В’ячеславівна «Взаємозв’язок різних видів мистецтв у процесі викладання зарубіжної літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Ісаєва О.О.

   Неселевська Софія Володимирівна «Аналіз проблеми формування моральних цінностей учнів у практиці викладання зарубіжної літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Ісаєва О.О.

   Бородіна Ольга Валер'янівна «Використання інфографіки в процесі вивчення дев’ятикласниками драматичних творів (на прикладі п’єси Дж. Б. Шоу "Пігмаліон")», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

    За результатами доповідей і їх обговоренням керівники секцій дали студентам такі рекомендації:

  • не завжди в роботі та на слайдах презентації прізвища науковців треба перераховувати за алфавітом, а важливо за внеском у досліджувану проблему;
  • дотримуватися правил академічної доброчесності і підписувати зображення (ілюстрації, обкладинки книжок, кадри з кінофільмів та ін.) на слайдах;
  • у доповідях і відповідях на запитання використовувати більше наукової лексики;
  • записати і зберегти запитання, які ставилися учасникам конференції, адже вони допоможуть вдосконалити свою наукову роботу і краще підготуватися до її передзахисту і захисту.

   Студенти і викладачі відзначили, що наукове спілкування було пізнавальним і корисним, що присутні збагатилися оригінальними і креативними ідеями і методичними підходами, надихнулися творчою атмосферою і готові до нових звершень!

    Дякуємо усім студентам і викладачам, які не зважаючи на такий складний час, взяли участь у науковій конференції!

Матеріал підготували
  доц. А.О. Мельник, проф. Ж.В. Клименко, ст. викл. П.Ю. Мельник

     Вітаємо наших колежанок проф. Олену Ісаєву, проф. Жанну Клименко, доц. Анжелу Мельник із перемогою у конкурсі шкільних підручників! Підручник "ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА. 11 клас" (авторки - О. Ісаєва, Ж. Клименко, А. Мельник, рівень стандарт, УОВЦ "Оріон") успішно пройшов конкурс і відповідно рекомендований до переліку підручників, які можуть видаватися за кошти державного бюджету.

Дякуємо всім, хто здійснив цей важливий вибір і тим самим дав дорогу в життя цьому творінню. Віримо, що підручники, які так потрібні нашим учням і вчителям, попри все потраплять у школи в надрукованому вигляді. Усім здоров’я, любові та радості! А головне - нашої великої Перемоги!!!

 birb
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Український державний університет
імені Михайла Драгоманова
Факультет іноземної філології
drago 
ЗАПРОШУЄМО
випускників закладів загальної середньої освіти,
їхніх батьків і всіх охочих
на
ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ
 
У програмі:
·  презентація університету і факультету іноземної філології;
·  особливості вступу у 2024 році;
·  питання-відповіді (спілкування з деканом факультету іноземної філології, заступниками декана, завідувачами кафедр).
 
Захід відбудеться:
30 березня 2024 р.
об 11:00 (онлайн)
на платформі Google Meet
за покликанням:
 
ЛАСКАВО ПРОСИМО
ДО НАШОЇ ДРАГОМАНІВСЬКОЇ РОДИНИ!
 

   20 березня 2024 р. на факультеті іноземної філології відбулася непересічна подія. Студенти і викладачі факультету іноземної філології мали змогу зустрітися (хоч і онлайн) з популярним українським письменником, популяризатором науки і мандрівником, видавцем МАКСОМ КІДРУКОМ і випускницею факультету іноземної нашого університету, стипендіаткою програми імені Фулбрайта, засновницею видавництва нонфікшену та наукової фантастики «Бородатий Тамарин», волонтеркою ТЕТЯНОЮ КІДРУК.  

   Готуючись до зустрічі, студенти і всі охочі підготували цілу низку запитань до наших гостей. І коли «час Х» настав, студенти різних курсів і викладачі, яких зібралося чимало, могли почути відповіді на поставлені запитання, що рендомно озвучувалися модераторками зустрічі – докторками наук, професорками Оленою Ісаєвою і Жанною Клименко. Так, ми могли дізнатися, як стають письменниками, чому для цього треба багато читати і багато чим цікавитися; хто такий бородатий тамарин і чому саме він став логотипом видавництва, яке заснували Макс і Тетяна Кідрук; у чому різниця між тим, щоб бажати бути письменником і стати письменником; які можливості відкриває стажування в США за програмою Фулбрайта; у чому особливість американської літературної освіти і чим вона вирізняється від вітчизняної; чому волонтерство сьогодні – це звична діяльність будь-якого свідомого українця…

А ще багато відповідей на інші питання. І про перспективи філологічної освіти, і про подорожі, і про ШІ, і багато чого ще. Крім того, цікаво, що на запитання-завдання від студентів охарактеризувати творчий процес в трьох словах Макс Кідрук зазначив, що це «дисципліна, регулярність і вміння ігнорувати зовнішній шум».

 

  Майже 2 години живого і відвертого спілкування пролетіли непомітно. І хоча зустріч завершилася, але і студенти, і викладачі ще довго перебували під враженнями від того масиву креативу, щирості, мотивації, які отримали від МАКСА і ТЕТЯНИ КІДРУК.

   Своїми враженнями про зустріч поділилася докторка пед.наук, професорка, зав. кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури ОЛЕНА ІСАЄВА.

Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.


Ліна Костенко

Поезія має бути доступною, поезія має бути читаною, поезія має бути коханою.


Сергій Жадан   

Березень щедрий на свята - відсвяткували День письменника, День народження Тараса Шевченка й Ліни Костенко, час святкувати й День поезії! Коли ж, як не весною, коли все оживає і квітне, відзначати свято чуттєвості й магії слова! Поезія домагає нам жити. Вона розчулює, лікує душу, надихає... А ще поезія єднає. Поділіться своїм улюбленим віршем, і, можливо, ви неочікувано відкриєте когось для себе і знайдете нового друга!

До ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОЕЗІЇ і відповідно настрою сьогодення завідувачка кафедри, докторка педагогічних наук, професорка Олена ІСАЄВА ділиться аудіочитанням вірша Боба Ділана "Лиш вітер тобі відповість". 

Джерело зображення

Павло Гірник

Гармонія, в якій живуть слова,

Не форма, не верлібри і хореї.

Безлюдний степ і квітка польова,

Верба самотня і зоря над нею,

 

І той маленький всесвіт джерела,

В якому спрагу погамує кожний, —

Поезія, яка завжди була,

Для неї ти не бог, а подорожній.

 

Риторика невдовзі відпала,

Красиве слово може одурити.

Лише природна мова джерела

Тебе навчить мовчати й говорити.

Дочірні категорії

   

Авторизація  

   

Відвідувачі  

На сайті 505212 гостей та 3 користувачі

   

Контакти  

   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання. Всі права захищено!

Консоль налагодження Joomla

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних