Про кафедру

     14 травня 2024 року завідувачка кафедри, докторка пед. н., професорка Ісаєва О.О. взяла участь в якості спікерки у науково-практичному семінарі з теми «Формування читацької компетентності учнів у новому освітньому середовищі» для методистів регіональних методичних служб, керівників регіональних методичних об’єднань учителів української мови і літератури, зарубіжної літератури, що був організований відділом загальної середньої освіти Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів».

   Олена Олександрівна учасникам семінару презентувала тему «Організація та розвиток читацької діяльності у процесі вивчення літератури у школі». 

   У ході виступу-лекції було розглянуто такі питання.

  1. Роль книги і читання в житті сучасної особистості, не зважаючи на стрімкий розвиток інформаційних технологій, залишається надзвичайно актуальною.
  2. Природа читацького інтересу, аспекти, що впливають на його розвиток та згасання, культура читача – ці та дотичні їм питання постійно знаходяться у полі зору представників різних сфер життєдіяльності суспільства (педагогів, психологів, культурологів, соціологів, філологів, представників бібліотечної справи).
  3. Проблема формування читацької культури особистості сьогодні є суспільно важливою, до вирішення якої мають долучитися всі учасники як освітнього-виховного процесу, так і загального культурного життя України.
  4. Читацька компетентність є ключовою, що необхідна людині на різних етапах та у різних сферах життєдіяльності.
  5. Водночас реалії сьогодення засвідчують відсутність інтересу до читання у сучасною молодою людини, загальне падіння рівня читацької культури, пріоритет аудіовізуальних засобів отримання інформації.
  6. Шкільна літературна освіта покликана сформувати кваліфікованого вдумливого читача з розвинутим критичним мисленням, здатного вирізняти явища справжньої культури, отримувати естетичну насолоду від спілкування з твором мистецтва.
  7. Формування особистісного ціннісного ставлення до людини та оточуючого світу на основі прочитаних художніх творів – це одна із основних цілей вивчення літератури в школі.
  8. Не історія літератури певного періоду, а художній світ цієї літератури, що сприймається і декодується учнем-читачем ХХI століття, має бути покладений в основу сучасного вивчення літератури в школі.
  9. Оскільки читання є також способом соціалізації особистості у суспільстві, тому важливо важливо індивідуалізувати процес навчання, ураховувати первісні читацькі враження, «читацьке право» учнів на своє ставлення до прочитаного.
  10. З метою формування читацької компетентності учнів доцільно розробити права читача і дотримуватися їх у навчальному процесі (за основу можна взяти «Права читача» Д. Пеннака).
  11. Організовуючи навчальний процес у школі з метою формування читача доцільно звертати увагу на існуючі концепції сучасного вітчизняного та західного літературознавства щодо діалогу автора та читача, знання про які, безперечно, збагачують методику викладання літератури в школі.
  12. Оскільки сучасне життя змушує вчителя літератури бути конкуретноздатним у сучасному інформаційному просторі, доцільно у навчальній діяльності використовувати інноваційні методи, прийоми та технології, здатні залучити сьогоднішнє інтернет-покоління учнів- візуалів до читання.
  13. Формування учня-читача має здійснюватися в єдиній системі використання різноманітних методів, прийомів і видів навчальної діяльності, де діалогічні форми організації навчальної діяльності мають стати пріоритетними в системі розвитку читацької культури особистості.
  14. На сьогодні актуальними є такі читацькі стратегії вивчення художнього твору під час війни, коли читання набуває бібліотерапевтичного ефекту, коли читання стає точкою зростання особистості, що переживає травми свідка війни. 

     

   Дорогу здолає той, хто йде
Українське прислів’я
 

    8-9 травня 2024 року викладачі кафедри проф. Олена Ісаєва, проф. Жанна Клименко, доц. Анжела Мельник, доц. Людмила Давидюк взяли участь у роботі журі ІІІ (фінального) Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів МАН.

Джерело зображення

   Конкурс-захист МАН – це найбільший і найпрестижніший конкурс учнівських науково-дослідницьких проєктів в Україні. Тут школярі під керівництвом наставників роблять перші кроки у науці. У Конкурсі-захисті працює 12 відділень і 69 секцій, серед яких і секція «Зарубіжна література». Цього року у конкурсі-захисті із зарубіжної літератури взяло участь 18 учасників з різних областей України.

   8 травня відбувся постерний захист науково-дослідницьких проєктів Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту МАН України.


   9 травня конкурсанти й конкурсантки представляли свої проєкти на науковій конференції Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту МАН України.

   Результати ІІІ Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів МАН буде оголошено 15 травня 2024 року під час урочистого закриття Конкурсу-захисту МАН. 

   Бажаємо всім учасникам й учасницям успіхів у подальших наукових пошуках!

    Бажаємо всім учасникам й учасницям успіхів у подальших наукових пошуках!

    Інформацію підготувала доцент кафедри Анжела Мельник.

 

    Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить,

той ніколи не перестає вчитися.

Григорій Сковорода

   В рамках щорічної звітно-наукової конференції студентів і аспірантів УДУ імені Михайла Драгоманова «Освіта і наука – 2024» відбулося засідання двох секцій кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури.

 

 

   9 квітня працювала секція «Сучасні методи і технології викладання іноземних мов у середніх загальноосвітніх закладах та у вищій школі» (керівники секції: доц. Л.Г Александрова, ст. викл. П.Ю. Мельник). У роботі секції взяли участь 19 студентів бакалаврату і магістратури, які представили результати своїх досліджень, присвячених методиці формування мовних і мовленнєвих компетентностей, а також лінгвосоціокультурної компетентності. Майже всі доповідачі розглядали зазначену проблематику в аспекті використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

   Серед кращих доповідей керівники секції відзначили повідомлення студенток Тетяни Кащій, Олени Гумен, Марії Бушури, Таїсії Серіндаг, Дарини Ходанович.

    Обмінюючись враженнями в кінці засідання секції, присутні погодились, що спілкування було плідним, усі ми дізналися багато нам ще невідомого, збагатились новими ідеями пов'язаними з тим, як зробити нашу улюблену справу − навчання мови − цікавішим і ефективнішим.

   11 квітня засідала секція «Актуальні проблеми літературної освіти», в якій працювало дві підсекції: підсекція 1 (керівники: доц. А.О. Мельник, доц. Л.В. Давидюк), підсекція 2 (керівники: проф. Ж.В. Клименко, доц. Ю.М. Холодна). 

    У роботі підсекції 1 взяло участь 13 студентів (10 бакалаврів і 3 магістри); у роботі підсекції 215 студентів (11 бакалаврів і 4 магістрантки), ще троє студентів не виступали, але прийшли послухати і повчитися. Керівники секцій відзначили, що у цілому студенти підготували змістовні і цікаві доповіді на актуальні теми. Усі виступи супроводжувалися якісними і гарно структурованими та візуалізованими презентаціями. Студенти і викладачі взяли активну участь в обговоренні доповідей молодих науковців.

   У підсекції 1 кращими були доповіді таких студенток:

   Вечірко Юлія Павлівна «Специфіка використання фонових знань у процесі вивчення повісті Ясунарі Кавабати "Тисяча журавлів" (11 клас)», науковий керівник – старший викладач Бицько О.К.

   Кадькаленко Ольга Олександрівна «Використання інтерактивних технологій при вивченні казки Г.К. Андерсена "Снігова королева"», науковий керівник – канд. філ. наук, доцент Чепурко О.М.

   Мисечко Іванна Петрівна «Повість Анджели Нанетті "Мій дідусь був черешнею" у сучасному літературознавчому дискурсі», науковий керівник – канд. пед. наук, доцент Мельник А.О.

   У підсекції 2 за результатами міні-конкурсу (за голосами учасників конференції) кращими були визнані доповіді студенток:
   Бондар Жанна Романівна «Дослідження проблеми використання казкотерапії в методиці викладання літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

   Кириченко Еліна Сергіївна «Методика вивчення поеми Гомера "Одіссея" в 10 класі», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

   Також керівник підсекції 2 проф. Ж.В. Клименко відзначила доповіді Моніч Вікторії, Бородіної Ольги і Неселевської Софії:
   Моніч Вікторія В’ячеславівна «Взаємозв’язок різних видів мистецтв у процесі викладання зарубіжної літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Ісаєва О.О.

   Неселевська Софія Володимирівна «Аналіз проблеми формування моральних цінностей учнів у практиці викладання зарубіжної літератури», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Ісаєва О.О.

   Бородіна Ольга Валер'янівна «Використання інфографіки в процесі вивчення дев’ятикласниками драматичних творів (на прикладі п’єси Дж. Б. Шоу "Пігмаліон")», науковий керівник – доктор пед. наук, професор Клименко Ж.В.

    За результатами доповідей і їх обговоренням керівники секцій дали студентам такі рекомендації:

  • не завжди в роботі та на слайдах презентації прізвища науковців треба перераховувати за алфавітом, а важливо за внеском у досліджувану проблему;
  • дотримуватися правил академічної доброчесності і підписувати зображення (ілюстрації, обкладинки книжок, кадри з кінофільмів та ін.) на слайдах;
  • у доповідях і відповідях на запитання використовувати більше наукової лексики;
  • записати і зберегти запитання, які ставилися учасникам конференції, адже вони допоможуть вдосконалити свою наукову роботу і краще підготуватися до її передзахисту і захисту.

   Студенти і викладачі відзначили, що наукове спілкування було пізнавальним і корисним, що присутні збагатилися оригінальними і креативними ідеями і методичними підходами, надихнулися творчою атмосферою і готові до нових звершень!

    Дякуємо усім студентам і викладачам, які не зважаючи на такий складний час, взяли участь у науковій конференції!

Матеріал підготували
  доц. А.О. Мельник, проф. Ж.В. Клименко, ст. викл. П.Ю. Мельник

     Вітаємо наших колежанок проф. Олену Ісаєву, проф. Жанну Клименко, доц. Анжелу Мельник із перемогою у конкурсі шкільних підручників! Підручник "ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА. 11 клас" (авторки - О. Ісаєва, Ж. Клименко, А. Мельник, рівень стандарт, УОВЦ "Оріон") успішно пройшов конкурс і відповідно рекомендований до переліку підручників, які можуть видаватися за кошти державного бюджету.

Дякуємо всім, хто здійснив цей важливий вибір і тим самим дав дорогу в життя цьому творінню. Віримо, що підручники, які так потрібні нашим учням і вчителям, попри все потраплять у школи в надрукованому вигляді. Усім здоров’я, любові та радості! А головне - нашої великої Перемоги!!!

 birb
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Український державний університет
імені Михайла Драгоманова
Факультет іноземної філології
drago 
ЗАПРОШУЄМО
випускників закладів загальної середньої освіти,
їхніх батьків і всіх охочих
на
ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ
 
У програмі:
·  презентація університету і факультету іноземної філології;
·  особливості вступу у 2024 році;
·  питання-відповіді (спілкування з деканом факультету іноземної філології, заступниками декана, завідувачами кафедр).
 
Захід відбудеться:
30 березня 2024 р.
об 11:00 (онлайн)
на платформі Google Meet
за покликанням:
 
ЛАСКАВО ПРОСИМО
ДО НАШОЇ ДРАГОМАНІВСЬКОЇ РОДИНИ!
 

   20 березня 2024 р. на факультеті іноземної філології відбулася непересічна подія. Студенти і викладачі факультету іноземної філології мали змогу зустрітися (хоч і онлайн) з популярним українським письменником, популяризатором науки і мандрівником, видавцем МАКСОМ КІДРУКОМ і випускницею факультету іноземної нашого університету, стипендіаткою програми імені Фулбрайта, засновницею видавництва нонфікшену та наукової фантастики «Бородатий Тамарин», волонтеркою ТЕТЯНОЮ КІДРУК.  

   Готуючись до зустрічі, студенти і всі охочі підготували цілу низку запитань до наших гостей. І коли «час Х» настав, студенти різних курсів і викладачі, яких зібралося чимало, могли почути відповіді на поставлені запитання, що рендомно озвучувалися модераторками зустрічі – докторками наук, професорками Оленою Ісаєвою і Жанною Клименко. Так, ми могли дізнатися, як стають письменниками, чому для цього треба багато читати і багато чим цікавитися; хто такий бородатий тамарин і чому саме він став логотипом видавництва, яке заснували Макс і Тетяна Кідрук; у чому різниця між тим, щоб бажати бути письменником і стати письменником; які можливості відкриває стажування в США за програмою Фулбрайта; у чому особливість американської літературної освіти і чим вона вирізняється від вітчизняної; чому волонтерство сьогодні – це звична діяльність будь-якого свідомого українця…

А ще багато відповідей на інші питання. І про перспективи філологічної освіти, і про подорожі, і про ШІ, і багато чого ще. Крім того, цікаво, що на запитання-завдання від студентів охарактеризувати творчий процес в трьох словах Макс Кідрук зазначив, що це «дисципліна, регулярність і вміння ігнорувати зовнішній шум».

 

  Майже 2 години живого і відвертого спілкування пролетіли непомітно. І хоча зустріч завершилася, але і студенти, і викладачі ще довго перебували під враженнями від того масиву креативу, щирості, мотивації, які отримали від МАКСА і ТЕТЯНИ КІДРУК.

   Своїми враженнями про зустріч поділилася докторка пед.наук, професорка, зав. кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури ОЛЕНА ІСАЄВА.

Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.


Ліна Костенко

Поезія має бути доступною, поезія має бути читаною, поезія має бути коханою.


Сергій Жадан   

Березень щедрий на свята - відсвяткували День письменника, День народження Тараса Шевченка й Ліни Костенко, час святкувати й День поезії! Коли ж, як не весною, коли все оживає і квітне, відзначати свято чуттєвості й магії слова! Поезія домагає нам жити. Вона розчулює, лікує душу, надихає... А ще поезія єднає. Поділіться своїм улюбленим віршем, і, можливо, ви неочікувано відкриєте когось для себе і знайдете нового друга!

До ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОЕЗІЇ і відповідно настрою сьогодення завідувачка кафедри, докторка педагогічних наук, професорка Олена ІСАЄВА ділиться аудіочитанням вірша Боба Ділана "Лиш вітер тобі відповість". 

Джерело зображення

Павло Гірник

Гармонія, в якій живуть слова,

Не форма, не верлібри і хореї.

Безлюдний степ і квітка польова,

Верба самотня і зоря над нею,

 

І той маленький всесвіт джерела,

В якому спрагу погамує кожний, —

Поезія, яка завжди була,

Для неї ти не бог, а подорожній.

 

Риторика невдовзі відпала,

Красиве слово може одурити.

Лише природна мова джерела

Тебе навчить мовчати й говорити.

     19 березня відбувся Всеукраїнський науково-методичний вебінар «Нові підручники із зарубіжної літератури для 11 класу УОВЦ «Оріон» як відповідь на виклики сьогодення».
     Спікерки:

  • докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури УДУ імені Михайла Драгоманова ОЛЕНА ІСАЄВА;
  • докторка педагогічних наук, професорка кафедри методики викладання іноземних мов і світової літератури УДУ імені Михайла Драгоманова ЖАННА КЛИМЕНКО.

    У ході роботи вебінару було розглянуто такі питання:
- які виклики часу стоять перед сучасною шкільною літературною освітою;
- шкільні підручники із зарубіжної літератури в умовах війни: на що насамперед має бути звернена увага;
- як працювати на уроці з творами на тему війни, втрати, смерті;
- як увиразнити життєствердний потенціал художнього твору;
- чому меми увійшли в наше життя і чи мають вони бути на сторінках шкільних підручників із літератури;
- як боротися з дезінформацією і пропагандою, вивчаючи літературу в школі.

   У роботі вебінару взяли участь вчителі, методисти та науковці з різних регіонів України: Дніпропетровщини, Житомирщини, Рівненщини, Донеччини, Київщини, Одещини, Вінниччини, Івано-Франківщини, Запорізького краю, Волині, Закарпаття, Полтавщини, Львівщини, Кіровоградщини, Черкащини, Сумщини, Херсонщини, Чернігівщини, Хмельницької і Чернівецької областей. 

    Дякуємо всім, хто був із нами під час прямої трансляції! Особлива подяка вчителям і методистам, які ставили запитання, а також висловили враження про наші підручники.
    Відеозапис вебінару можна переглянути на YouTube-каналі УОВЦ «Оріон». Творимо сучасну освіту разом! Разом до Перемоги!

   Ліна Костенко

  
Ми воїни. Не ледарі. Не лежні
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.

Колаж: Вікторія Желєзна / Суспільне Культура. Джерело

    19 березня 2024 року виповнюється 94 роки визначній письменниці й поетесі, Душі України - Ліні Костенко. Її твори широко цитуються, рядки стають крилатими, а слова - пророчими. Ми захоплюємося не тільки віршами Ліни Костенко, а й її вчинками, вмінням відстоювати свою думку, мати громадську позицію. І зараз, під час війни, Ліна Костенко продовжує творити, надихаючи нас на Перемогу. "Немає часу на поразку" - написала вона колись у поемі "Берестечко". Ці рядки актуальні і сьогодні.

 

 Ліна Костенко

Ще трохи, трохи — й зацвітуть морелі,
і облетять, як сон кореневищ.
Війна малює кров’ю акварелі.
Її палітра — попіл пожарищ.
Її пейзаж — руйновище кварталів.
Порожніх вулиць вицвіла пастель.
Хіба що десь крізь стогін з-під завалів
якийсь тюльпанчик раптом проросте.

Джерело зображення

    До Дня народження Ліни Костенко завідувачка кафедри, професорка Олена Ісаєва підготувала аудіочитання одного із своїх найулюбленіших творів поетеси.

Рекомендуємо:

  • "Бомби о четвертій ранку — мені вони звичні з дитинства". Стаття про Ліну Костенко
  • Лекція Ліни Костенко "Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала" для студентів Києво-Могилянської академії (1 вересня 1999 р)
  • Фан-сторінка Ліни Костенко у ФБ

    9 березня традиційно вшановуємо пам'ять Тараса Шевченка. Цьогоріч Кобзареві - 210 років!

   Шевченкове слово поза часом і простором. Поет говорить через призму вічності і звертається до кожного і кожної з нас. Сьогодні в його рядках знаходимо силу, віру і наснагу; вони надихають на боротьбу за вільне майбутнє, за нашу культуру й історію. Слова Кобзаря «Борітеся – поборете» у серці всіх українців!!!

Джерело зображення

    До 210-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка завідувачка кафедри, професорка Олена Ісаєва підготувала відеочитання поезії Євгена Маланюка "Шевченко".

Джерело зображення

    Тарас Шевченко у цифрах і фактах:

  • Поетична спадщина Кобзаря – це понад 240 творів.
  • Твори Тараса Шевченка перекладено більш як ста мовами світу. Серед них – японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто.
    Перший «Кобзар», який вийшов у 1840 році накладом 1 тис. примірників, розкупили за два тижні. З того часу «Кобзар» перевидавали понад 8 млн разів. У Черкасах навіть є цілий музей, присвячений цій віршованій збірці.
  • За життя Тараса Шевченка більше цінували як художника, ніж як поета. Він створив більше 1000 живописних творів за 30 років (з 1830 по 1861 рік). Шевченка називають українським Рембрандтом.
  • 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено у світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.

  Колаж: Наталія Слінкіна, використана ілюстрація Михайла Дяченка

У Шевченківські дні рекомендуємо:

Більше про культурно-мистецькі події до Дня народження Тараса Шевченка - у нашій фейсбук групі "Новинки культурологічної практики".

Дочірні категорії

   

Авторизація  

   

Відвідувачі  

На сайті 606718 гостей та 3 користувачі

   

Контакти  

   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання. Всі права захищено!